✔️Пуер – давній і самобутній китайський чай, якому за деякими даними налічується вже кілька тисяч років. Його історія тісно вплетена у життя гірських народів Південно-Західного Китаю. Вважається, що пуер виник на території, що називалася в давнину Башу, пізніше – царством Шу, а в середньовіччі входила до держав Наньчжао і Далі. В даний час частина цієї території відповідає провінції Юньнань.
Цікава й етимологія самої назви. Раніше цей чай називали "пу ча", що імовірно пов'язано з народністю пу, яка населяла даний регіон. Вважається, що саме люди цієї народності першими навчилися збирати лист із диких дерев. Назва "пуер" почала згадуватися в період правління династії Мін, відповідно до однойменної назви міста, яке і зараз є центром чайної торгівлі. Місто Пуер стало ключовим вузлом стародавнього шляху Ча Ма Гу Дао, звідки тюки з чаєм вирушали на конях у найвіддаленіші куточки Азії.
Як і багато чаїв Китаю, пуер має свої історії виникнення. Так навіть є версія, що пуер з'явився випадково. На той час ніхто не планував робити чай "землистим" або "деревним" спеціально, все вирішила довга дорога. Як відомо, зелений чай із Юньнані постачався до регіонів Тибету. Жителі високогір'я потребували вітамінів і зміцнювальних властивостей чаю, але доставити його в схоронності було непростим завданням. Для зручності перевезення чай пресували в щільні млинці, цеглини та гриби.
Оскільки саме транспортування здійснювалося караваном і часто пролягало через високогірні стежки, її тривалість могла становити кілька тижнів, а часом і місяців. Дорога була важка: вдень палило сонце, а вночі опускався холод. Перепади температури в денний та нічний час призводили до утворення конденсату на поверхні чаю, що тривало день у день. Під впливом вологи та тепла запускалася повільна ферментація. Таким чином, чай доїжджав вже дещо зміненим, і нагадував певний різновид чорного чаю зі специфічними смаковими властивостями. Він ставав м'якшим, темнішим і ароматнішим, що дуже полюбилося караванникам та місцевим жителям.
Китайський чай пуер – спадщина хмарного півдня
Особливості мікроклімату провінції Юньнань створюють оптимальні умови для зростання пуерних дерев. Гірський рельєф у поєднанні із субтропічним поясом створює унікальну екосистему. Назва краю говорить сама за себе. "Юньнань" дослівно перекладається як "хмарний південь", що відображає поєднання південного тепла та високої вологості. Тут чай – це не маленькі кущики, а справжні лісові гіганти.
І справді, на території Юньнані можна зустріти цілі ліси диких пуерних дерев, серед яких зустрічаються й досить давні екземпляри. На відміну від низькорослих кущів, ці велетні володіють потужною кореневою системою, що йде глибоко в ґрунт. Так, найдавніше офіційно зареєстроване пуерне дерево було знайдено на горі Да Хей Шань у 1961 році. Вік цього дерева перевищує 1700 років, а його висота – 25,6 метра. Воно бачило зміну цілих епох і досі лишається живим символом чайної історії.
Секрети смаку та вибору пуеру
Світ цього напою неймовірно різноманітний. Існує величезна кількість пуерів з різною смаковою палітрою, так що перепробувати всі з них навряд чи здасться можливим. Від сухофруктів та горіхів у шен пуерах до деревних, землистих та шоколадних нот у шу пуерах – гама вражає уяву. Що впливає на смак пуера, і які чинники варто враховувати при його виборі? Мабуть, першорядною є якість сировини, з якої виготовлений пуер, адже чим багатший мінеральний склад, особливо вміст таких мікроелементів як цинк, калій, фтор, марганець, тим більше смакових відтінків буде у пуера.
Що формує кінцевий профіль пуеру, крім якості сировини?
▪️ Ступінь ферментації.
Це найголовніша відмінність, яка ділить світ пуерів на два табори. Зелений шен відрізнятиметься від чорного шу пуера. Шен пуер має світлу заварку, пахне травами, має помітну гіркуватість. Шу пуер спочатку дуже темний, густий, з ароматом вологої кори дерева, землі, горіхів. Він м'який і ніколи не гірчить, навіть якщо заварити пуер дуже міцно.
▪️ Тривалість зберігання.
Крім якості сировини для шен пуерів важлива тривалість зберігання. Це чай, який продовжує змінюватися рік у рік. Різкість, властива молодому шен пуеру, йде через кілька років витримки, смак стає благородним, багатим на нові смакові відтінки, зростає цінність пуера. Згодом із нього йде зайва гіркота, а на зміну їй приходять нотки сухофруктів, меду та старої деревини.
Витриманий шен пуер, що досяг віку кількох десятиліть, стає предметом колекціонування, а ціна на такий пуер може досягати кілька тисяч доларів. При цьому потрібно розуміти, що йдеться про пуери, які виготовлені з якісної сировини. Час не всесильний, а погана сировина не покращить свої смакові властивості, як би довго її не зберігали.
Шу пуер, на відміну від шена – це вже готовий чай, який не вимагає багаторічного очікування для розкриття свого потенціалу. Якщо шен пуеру потрібні роки, щоб позбутися природної зухвалості, то шу пуер проходить стадію прискореного дозрівання під контролем майстрів. Завдяки технології "вологого скиртування", коли чайний лист томиться в спеціальних купах при певній вологості та температурі, він за лічені місяці набуває якостей, на які у природи пішли б десятиліття. В результаті виходить напій з дуже темним, майже нафтовим настоєм і м'яким смаком, що обволікає, без натяку на гіркоту. Вибираючи шу пуер, ви отримуєте передбачувано глибокий, "зрілий" профіль з нотками горіхів та деревної кори відразу після покупки.
▪️ Умови зберігання.
Місце, де зберігається чай, буквально змінює його смак. "Сухий" склад (наприклад, у Куньміні) передбачає помірну вологість. Чай у таких умовах дозріває повільно, зберігаючи чистоту аромату та набуваючи делікатної м'якості. "Вологий" склад (традиційний для Гонконгу чи Гуанчжоу) змушує чай змінюватися стрімко. Під впливом вологи смак стає більш "землистим", густим та потужним.
▪️ Регіон зростання.
У кожній чайній горі Юньнані є свій характер. Це як із виноградом для вина: ґрунт та клімат вирішують все. Наприклад, чай з регіону Менку славиться своїм "високим" ароматом і довгим солодким смаком, його часто вибирають ті, хто любить ніжність. Чай із регіону Буланьшань, навпаки, чоловічий та суворий. У ньому є та сама "благородна гіркуватість", яка за мить перетворюється на вибухову солодкість в роті. Це чай для тих, хто шукає силу та бадьорячий ефект.
▪️ Заварювання.
Спосіб заварювання – це фінальний штрих, який може як перетворити чай на справжній шедевр, так і повністю його зіпсувати. Один і той же сорт може розкритися по-різному в залежності від ваших дій. Якщо використовувати глиняний чайник і дуже гарячу воду, смак пуера стане густим і бархатистим, а якщо трохи остудити воду, виявляться тонші, фруктові нотки. Час контакту чайного листя з водою також має значення. Занадто довга витримка може зробити настій надмірно терпким, тоді як швидкі проливи дозволяють насолодитися багатогранністю смаку.
Правильне чаювання з якісним пуером не тільки доставляє естетичну насолоду, але й допомагає організму: чай бадьорить, прискорює метаболізм, допомагає контролювати холестерин та сприяє комфортному травленню після щільної трапези.
Які чинники впливають на якість сировини, а відповідно і смак чаю пуер?
Висота зростання важлива для чаю великою мірою за рахунок значних добових коливань температури. Так, у деяких високогірних районах нічна температура може опускатися мало не до нуля, допомагаючи зберігати і кумулювати в чайному листі цінні речовини.
Ґрунт також має важливу роль у насиченні чаю мінералами. На зростання чайних дерев позитивно впливає великий вміст окису заліза у ґрунті, або так званий червонозем. Саме така земля дає пуеру його силу та щільність. Окисом заліза багатий ґрунт усієї провінції Юньнань, але особливо багато червонозему в регіоні Бу Лань Шань. Чаї з цього регіону славляться своєю характерною міццю та глибоким післясмаком, який неможливо сплутати ні з чим іншим.
Вік чайних дерев також впливає на смак: чим старше дерево, тим більше розвинене і довге коріння воно має, а відповідно, тим більше мінералів воно здатне ввібрати. Якщо молодий кущ бере живлення з поверхні, то давнє дерево дістає до глибоких пластів землі, вік яких обчислюється тисячоліттями. Дуже цінується чайна сировина з диких дерев, які виросли у природному середовищі без втручання людини. У такому чаї особливо відчувається енергія "ча ци".
Частота збору теж має значення, адже чим частіше збирається сировина, тим менше чайне листя встигає накопичити цінні речовини. Якщо обривати дерево постійно, воно виснажується, і смак чаю стає рідким. Оптимальною вважається частота збору 1-2 рази на рік. Зазвичай це весняний збір, коли лист максимально сповнений сил після зимового відпочинку, та іноді осінній, більш м'який.
Враховуючи вищезазначені чинники, можна визначитися з основними критеріями, що заслуговують на увагу при виборі пуера. Світ пуерів величезний і багатогранний, і кожен може підібрати варіант відповідно до своїх смакових уподобань.
✔️Купити пуер можна, перейшовши за посиланням https://hottea.com.ua/ua/puer-chaj
