✔️Японський чай - це, переважно, зелений чай, що має свою яскраву індивідуальність, свої особливості вирощування та обробки. Основними плантаціями для культивування чаю в Японії є район Удзі в префектурі Кіото, підніжжя Фудзіями, а також околиці гірських схилів на островах Хосю, Кюсю, Сікоку. Японські зелені чаї вражають своєю самобутністю та несхожістю на інші чаї. Появу культури чаювання в Японії пов'язують із ченцем Ейсаєм, який, перебуваючи в одному з монастирів Китаю в 1187 – 1191 рр., запозичив звідти традицію використовувати при медитаціях зелений чай матча. Поступово у Китаї виробництво матчі пішло на спад, тоді як у Японії чай матча ліг в основу чайної церемонії.
Характерною рисою виготовлення японського чаю є обробка парою, на відміну від китайських чаїв, які прожарюють або запікають, щоб зупинити процеси ферментації. Чим триваліша парова обробка, тим більш ламким стає чайне листя, сильніше кришиться, але відповідно і швидше заварюються, даючи інтенсивніший колір чайного настою. Подальше просушування чайного листя здійснюється за допомогою обдування потоком повітря, внаслідок чого листя часто ламається, набуваючи своєрідного різаного вигляду. Саме тому японський чай часто називають різаним чаєм.
Також особливістю вирощування деяких японських чаїв є застосування стадії затінення – накриття чайних пагонів циновками, що захищають від прямого сонячного проміння. Це призводить до уповільнення їх росту і накопичення в чайному листі більшої кількості амінокислот, що згодом надає солодкість у смаку. Даний метод застосовується при вирощуванні елітних сортів, зокрема, таке чайне листя використовується для виготовлення чаю матча.
Матча (або маття) – це найвідоміший японський чай, в якому листя зеленого чаю, вирощеного при дотриманні умов затінення, подрібнене до стану порошку. Звідси й інша назва матча – зелений порошковий чай. Найкращі сорти матча преміальної якості використовують у японській чайній церемонії. Це так звана церемоніальна матча, якій притаманний глибокий смарагдовий колір. Її прийнято заварювати, використовуючи метод койтя: 4 г матча, що відповідає 4 ложечкам тясаку, збивають спеціальним вінчиком (часен) з 50 мл води температурою 80°С. Виходить густий тягучий напій із солодкуватим смаком. Існує також слабкіший спосіб заварювання чаю матча, так званий усуті: 2 грами або 2 ложечки тясаку перемішують зі 100 мл води. Оскільки подрібнене чайне листя, разом з вітамінами, антиоксидантами та іншими цінними речовинами, що містяться в них, в процесі чаювання потрапляють в організм, матча – надзвичайно корисний напій, що дозволяє зміцнити здоров'я і сприяє довголіттю.
Ще одним незвичайним чаєм із Японії є так званий "рисовий чай". Генмайча – це самобутній японський напій, в якому чайне листя зеленого чаю перемішане із зернятками коричневого рису. Спочатку генмайча виникла як "народний чай", адже додаючи рис, намагалися знизити ціну дорогого чаю. Таким чином, генмайча вийшла досить ситним напоєм, яким можна не тільки вгамувати спрагу, але й злегка перекусити, як супчиком. Можливо з цієї причини генмайчу, на відміну від інших чаїв, іноді вживають із сіллю. Безумовно, такий незвичайний чай з ароматом попкорну обов'язково варто спробувати.
І, мабуть, найпоширеніший з японських чаїв - це сенча (або сентя), на частку якої припадає близько 70% всього чаю, що вирощується Японією. На відміну від чаю матча, сенча росте просто неба, не боячись сонячних променів, і проходить традиційний для японського чаю етап парової обробки. Чайне листя має форму плоских витягнутих смужок, які іноді порівнюють з павуковими лапками. Сенча приваблює своїм легким трав'янистим смаком з морськими нотками та м'якою тонізуючою дією, що у поєднанні з невибагливістю у заварюванні робить її можливим чаєм на кожен день.
Японські чаї, зі своєю незвичністю і несхожістю на інші чаї, однозначно заслуговують на увагу.
