Важко знайти напій, який був би так само універсальним, як чай. Він бадьорить нас уранці, зігріває зимовими вечорами, об'єднує за сімейним столом та супроводжує важливі розмови. У різних куточках світу його п'ють по-своєму – міцним і солодким, з м'ятою або молоком, з порцелянових чашок, крихітних піал або простих склянок. У одних культурах його п'ють мовчки, вдумливо, як частину ритуалу. В інших – галасливо, серед друзів, як привід для спілкування. Чай увібрав у собі різноманітність смаків, звичаїв та епох, залишаючись незмінним в одному – він об'єднує.
Щороку 21 травня любителі чаю по всьому світу відзначають Міжнародний день чаю – свято, яке згуртовує мільйони людей навколо простого, але напрочуд багатогранного напою. Цей день – не просто привід заварити улюблений сорт, а й можливість згадати про багату історію, культурну значущість та глобальну економіку, що стоїть за чашкою чаю.
Як виник Міжнародний день чаю?
Історія Міжнародного дня чаю розпочалася задовго до того, як його офіційно визнано Організацією Об'єднаних Націй. Спочатку ця ідея народилася у країнах, де вирощування чаю – невід'ємна частина економіки та культури. Індія, Шрі-Ланка, Бангладеш, В'єтнам, Кенія, Індонезія – регіони, де мільйони людей щодня працюють на чайних плантаціях. Їхня робота часто залишається в тіні, незважаючи на те, що саме вони стоять біля витоків глобальної чайної індустрії.
Перший неофіційний День чаю було проведено 15 грудня 2005 року в Нью-Делі з ініціативи індійських профспілок та неурядових організацій. Цій даті передувала важлива подія: 15 грудня 2004 року було прийнято Світову декларацію прав працівників чайної індустрії. Тоді головним завданням було привернути увагу до важких умов праці на плантаціях, низької оплати та відсутності соціальних гарантій для працівників. Пізніше до ініціативи приєдналися інші країни, які виробляють чай.
На міжнародному рівні ідея здобула підтримку в рамках ФАО – Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Після кількох років обговорень, консультацій та погоджень 21 травня 2019 року Генеральна Асамблея ООН офіційно затвердила Міжнародний день чаю (International Tea day).
Чому саме 21 травня Міжнародний день чаю?
Дата обрана невипадково – саме на травень припадає основний збір чаю у низці ключових регіонів, особливо в Азії. Це час, коли свіже чайне листя починає свій шлях від чайних кущів до кінцевого споживача. Весняний чай (особливо китайський) вважається найбільш ароматним, ніжним та високоякісним. Тому травень – ідеальний час, щоб згадати про значення чаю як культурного та економічного феномену. Крім того, травень – це символічний міст між сезонами: весна в розпалі, природа пробуджена, і сам по собі чай сприймається в цей час як "живий" напій. Вважається, що чай, зібраний у травні, особливо добре розкриває терруар – особливості ґрунту, клімату та місцевості, де він вирощений.
Таким чином, 21 травня це не просто довільна дата. Це кульмінація весни, сезон чайного достатку, і, можливо, "найсмачніший" момент у році, щоб згадати про значення чаю в культурі, історії та житті мільйонів людей.
Сьогодні Міжнародний день чаю відзначають по-різному: десь відбуваються дегустації, десь – ярмарки, виставки та культурні заходи. Але незалежно від формату, цей день – чудова нагода дізнатися трохи більше про сам напій, який поєднує цілі континенти.
Трохи фактів про чай до свята
▪️ Чай – другий за популярністю напій у світі після води.
▪️ Понад 3 мільярди людей щодня п'ють чай.
▪️ Щорічне світове виробництво чаю складає близько 6-6,5 мільйонів тонн.
▪️ Індія та Китай виробляють майже дві третини світового чаю.
▪️ Існує понад 1500 сортів чаю і всі вони походять від однієї рослини – Camellia sinensis.
▪️ У Китаї чай згадується в писемних джерелах ще в ІІІ столітті до н. е.
Як можна відзначити Міжнародний день чаю?
Міжнародний день чаю – це гарний привід вийти за межі звичного "пакетика в чашці" та відкрити для себе чай заново. Відзначити цей день можна по-різному – наодинці із собою, із друзями чи усією родиною. Головне – не у форматі, а в настрої: повазі до напою та інтересу до деталей, які в метушні часто вислизають.
Найпростіше – заварити не той чай, який п'єш щодня, а щось нове. Можливо, давно хотілося спробувати тайванський улун, японський генмайча чи навіть китайський пуер – міцний та землістий, з ароматом вологої деревини. Це чудовий день, щоб нарешті відкрити ту баночку, що чекає свого часу на полиці.
Якщо є бажання і трохи часу, можна влаштувати невелику чайну церемонію – не обов'язково з ісинським чайником та піалами, як у Китаї, але з увагою до кожного етапу: нагрівання води, заварювання, спостереження за кольором настою, перший ковток. Це напрочуд заспокоює і повертає в момент "тут і зараз".
А можна запросити друзів на домашню дегустацію: вибрати 3-4 різні чаї, заварити їх в однакових умовах і порівняти смак, аромат, колір. Обговорити, який сподобався і чому. Подібне чаювання не тільки пізнавальне, а й веселе – особливо якщо додати солодощі з різними чайними традиціями: наприклад, східну пахлаву, англійське печиво чи японські вагасі.
Ну а хто хоче по-справжньому глибоко поринути у тему – можна відвідати чайну церемонію чи майстер-клас. Як би ви не вирішили провести цей день, важливо одне: згадати, що чай – це не лише напій, а й привід пригальмувати, відчути смак моменту та побути трохи ближче до себе та світу.
